Значення
-
Пристрій або механізм, призначений для тимчасової зупинки, блокування чи сповільнення руху, процесу або дії.
-
Спеціальна речовина, хімічний препарат, який уповільнює або припиняє певну хімічну реакцію, процес горіння, корозію тощо (наприклад, інгібітор).
-
У техніці зв’язку та електроніці — пристрій або схема, що вводить заплановану часову затримку в передачу сигналу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затримувач, р. затримувача, д. затримувачеві, з. затримувач, о. затримувачем, м. затримувачеві, к. затримувачу