затримка

[zɑtrɪmkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “затримувати” або стан за значенням дієслова “затримуватися”; навмисне або вимушене сповільнення, призупинення процесу, руху, події чи виконання чогось на певний час.

  2. Проміжок часу, на який щось відкладено, уповільнено або призупинено порівняно з очікуваним, плановим або нормальним терміном.

  3. Технічний або технологічний прийом, пристрій для тимчасової зупинки, сповільнення або регулювання швидкості механізму, процесу (наприклад, у радіоелектроніці, автоматиці).

  4. У контексті правоохоронної діяльності — примусове короткочасне позбавлення особи свободи пересування з метою встановлення її особи, перевірки документів або здійснення невідкладних слідчих дій.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. затримка, р. затримки, д. затримці, з. затримку, о. затримкою, м. затримці, к. затримко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів