затруїти

1. Вжити отруту проти когось, чогось; отруїти, згубити отрутою.

2. Переносно: спричинити сильне моральне страждання, глибокий душевний біль; наповнити почуттям гіркоти, розпачу.

3. Розм. Викликати неприємні відчуття, фізичний дискомфорт (наприклад, від неякісної їжі або питва); отруїтися.

4. Переносно: шкідливо вплинути на когось, спотворити чиїсь погляди, моральні якості.

Приклади вживання

Приклад 1:
Се може затруїти чоловікові не лише передвечір Нового року, але навіть розкоші раю. Ні, про се годі думати.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: дієслово () |