затор

1. Скупчення транспортних засобів на дорозі, що утворюється через перешкоди в русі, надмірну інтенсивність руху або інші причини і призводить до уповільнення або повної зупинки потоку.

2. Щільне скупчення, нагромадження чогось, що перешкоджає вільному переміщенню або проходженню (наприклад, льодовий затор на річці, затор людей у вузькому проході).

3. Перен. Перешкода, затримка в русі, розвитку або здійсненні чого-небудь (наприклад, затор у вирішенні справи, затор у роботі установи).

Приклади вживання

Приклад 1:
Апарат слідства не пропускає всієї маси ув’язнених, не впорується з колосальним навантаженням, і утворився «затор» так, як на лісосплаві утворюється «залом», коли обчухрані дерева нагромаджуються у вузькому або в мілкому, порожистому місці величезною купою, припиняючи весь процес. Так сталось і в тюрмах — люди нагромаджувались, як обчухрані дерева на «заломі».
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |