Словник Української Мови
Буква
1. Який зазнав затоплення, опинився під водою внаслідок підняття її рівня або прориву греблі, дамби тощо.
2. Про приміщення, погріб тощо: наповнений водою, що надійшла ззовні.
3. У техніці: спеціально заповнений водою, рідиною для певних цілей (наприклад, про якийсь резервуар).
Приклад 1:
І було героїзмом зіскочити з потягу, що скажено мчить з гори до заводу, або лягти між рейками і шпалами, а над тобою громово пролітає потяг і смертно дзвенить ланцюгами… Його вже нема, десь далеко цокотять його колеса, а ти не підводиш голови… Все здається, що потяг летить над тобою, і повна грому твоя душа… А спробуйте ви пройти по одній рейці од будки до будки або стрибнути з високої верби в Дінець, ударитись головою об затоплений човен і лишитись живим… Вічно дзвонить завод, кричать паровози, шумить за Дінцем ліс, і летять у димній синяві вагончики за Дінець і на далекі шахти. А вночі, коли вийдеш на гору, далеко внизу ти побачиш, мов яркий діамант, повний гулу й електрики завод і смутні каганці села.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”