затонулий

[zɑtonulɪj] Прикметник

Буква:З

Значення

  1. Який затонув, опинився на дні водойми (моря, річки, озера тощо) внаслідок аварії, катастрофи або навмисних дій.

  2. (У переносному значенні) Який зазнав краху, повного провалу, зник з поля зору або перестав існувати.

  3. (У геології) Про тектонічні структури: який опустився нижче навколишніх ділянок земної кори.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. затонулий, р. затонулого, д. затонулому, з. затонулого, о. затонулим, м. затонулім

Більше записів