Значення
-
Захищена від вітру та хвиль природна або штучна затока, заводь у річці, озері чи морі, придатна для стоянки, зимівлі чи ремонту суден.
-
Рідше — глибока вода біля берега, яру, обриву; вир, омут.
-
Власна назва географічних об’єктів (наприклад, селищ, районів міст), розташованих біля затону (у першому значенні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затон, р. затону, д. затонові, з. затон, о. затоном, м. затоні, к. затоне