затолочений
[zɑtolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває у стані затору, скупчення, де важко рухатися через велику кількість людей або предметів; забитий, заповнений до межі.
-
(переносне значення) Який перебуває під сильним тиском, у стані стресу або надмірного навантаження через велику кількість справ, обов’язків тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. затолочений, р. затолоченого, д. затолоченому, з. затолоченого, о. затолоченим, м. затолоченім