заточування

[zɑtot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “заточити” — надання ріжучому інструменту (наприклад, ножеві, свердлу, лезу) гострої форми шляхом точіння; процес гостріння.

  2. Технологічна операція обробки поверхні деталі точінням для досягнення необхідної форми, розмірів або чистоти поверхні.

  3. Переносно: тривале перебування в замкнутому, ізольованому просторі, часто з відтінком примусу або монотонності (розмовне, образне).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заточування, р. заточування, д. заточуванню, з. заточування, о. заточуванням, м. заточуванні, к. заточування

Більше записів