1. Який має затеси, зарубки; зроблений з затесами.
2. Розм. Про людину: що вправно, спритно втрутився кудись, пристосувався до якогось колективу, середовища.
затесаний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У відповідних місцях стояли невеличкі щити з цитатами: біля винограду — із «Для загального добра», біля царствених аґав — з «На острові» («Завжди хвилююсь, коли бачу агаву — сіру корону твердого листя, зубатого по краях і гострого на вершечку, мов затесаний кіл. Розсілася по терасах і коронує скриту силу землі»), біля мальв — зворушливий уривок зі спогадів Горького про те, як Коцюбинський на Капрі, побачивши на тлі білої стіни рибальської хатини блідо-рожеву мальву, усміхнувся, зняв капелюха і сказав: «Здоровенькі були, як живеться на чужині?!».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Частина мови: прикметник () |