Словник Української Мови
Буква
1. Втратити чіткість, яскравість, стати менш помітним від тертя, пошкодження поверхні або тривалого використання (про написи, зображення, фарбу, матеріал).
2. Перен. Втратити актуальність, силу впливу, свіжість від частинного вживання або повторень (про слова, вислови, ідеї).
3. Розм. Потерпіти невдачу, зазнати поразки, потрапити в неприємну ситуацію.
4. Розм. Тривало перебувати десь, знаходитися серед когось, освоїтися в певному середовищі.
Приклад 1:
«Ми з жінкою й досі Вас не раз згадуємо, — писав князь, — вже скількись год ми не бачилися з Вами, а проте серед шумливого виру новітніх обличчів, нових типів, які великими хвилями раз у раз перед нами скрізь перебігали й перебігають, де б ми не знаходилися, не міг Ваш образ ніколи затертися в нашій пам’яті, бо Ви — незвичайно рідка людина, з оригінальною й талановитою вдачею… А чи повірите? Адже навіть Ваш убогий одяг, що — покаюся — попереду дуже нелюбо вражав мене й шокірував, тепер згадується мені з особливою симпатією, бо й він одповіда Вашій оригінальній вдачі… І знайте, що ані наші гарні розмови про естетику, яку ви так тонко розумієте, ані наші жваві розмови про світове письменство, в якому Ви такі начитані, не зостаються стільки у мене в пам’яті, скільки зостається в пам’яті ваш дитячий, чистий ідеалізм.
— Тютюнник Григорій, “Вир”