Словник Української Мови
Буква
1. Астрономічне явище, при якому одне небесне тіло закриває собою інше або його тінь падає на інше небесне тіло (наприклад, сонячне затемнення, місячне затемнення).
2. Тимчасове або штучне приглушення, зникнення світла, освітлення; потемніння.
3. Переносно: втрата ясності, чіткості сприйняття, розуміння; затьмарення (наприклад, розуму, свідомості).
4. У техніці: спеціальне затемнення світлових сигналів, вікон тощо для маскування під час повітряної тривоги або з іншою метою.
Приклад 1:
Автор замахнувся на все і назвав свою фундаментальну працю не багато й не мало «ЗАТЕМНЕННЯ СВІТУ». До постаті цього зухвальця ми зараз іще поверне мось, але поки що я мушу бодай кількома реченнями розпо вісти про долю самого рукопису.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Автор «Затемнення світу» відчував це майже так само сильно, як і ми: його вік теж припав на серйозний поріг у літочисленні (XX століття). А по- третє, саме йому, Кунштикові, належить одне з найулюблені ших моїх тверджень, яке формулюється так: «Насправді ніякої дійсності не існує.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Вважають, що він передбачив сонячне затемнення 585 р. до н.е., а також уявляв Землю у вигляді плоского тіла, оточеного водою. Ф і л о л а й, я к и й ж и в у V с т. д о н. е. і б у в п о с л і д о в н и к о м в і д о м о г о м а т е к а П і ф а г о р а, висловив припущення про обертання Землі та інших небесних тіл навколо « центрального вогню».
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”