затемнення

[zɑtɛmnɛnnjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

Астрономічне явище, при якому одне небесне тіло закриває собою інше або його тінь падає на інше небесне тіло (наприклад, сонячне затемнення, місячне затемнення).
Тимчасове або штучне приглушення, зникнення світла, освітлення; потемніння.
Переносно: втрата ясності, чіткості сприйняття, розуміння; затьмарення (наприклад, розуму, свідомості).
У техніці: спеціальне затемнення світлових сигналів, вікон тощо для маскування під час повітряної тривоги або з іншою метою.

Граматичні форми:

н. затемнення, р. затемнення, д. затемненню, з. затемнення, о. затемненням, м. затемненні, к. затемнення