1. (про людину) Який має великі, витрішені або незграбні телепі (очі); вилупленок.
2. (переносно, розм.) Який виглядає незграбно, неохайно або кумедно через свою статуру, одяг тощо; телетапа, телепень.
зателепуватий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він, хоч і хамулуватий, і зателепуватий, але говорючий, веселий. З ним життя було б трохи миліше.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикметник () |