1. Про людину або тварину: який має тавро (випалений знак власності, ідентифікації або покарання).
2. Переносно: який має яскраво виражену, зазвичай негативну, характеристику; заклеймлений, наділений певним (неславним) ярликом.
Словник Української Мови
Буква
1. Про людину або тварину: який має тавро (випалений знак власності, ідентифікації або покарання).
2. Переносно: який має яскраво виражену, зазвичай негативну, характеристику; заклеймлений, наділений певним (неславним) ярликом.
Приклад 1:
[418] Варнак — каторжник, затаврований літерами «вор». [419] Елек (Ілек) — річка в Актюбінській обл.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”