1. (розм.) Почати видавати характерний звук, схожий на сюрчання (наприклад, про комах, пару, повітря тощо).
2. (перен., розм.) Почати говорити сердито, з досадою або невдоволенням, бурчати.
засюрчати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він узявся за свищик, щоб засюрчати. Роздратований, я сказав, що Линник «його превосходительство», і рішучим тоном наказу на «ти» сказав: — Поклич візника!
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: дієслово () |