засилювання

1. (лінгв.) Надання звуку або складі більшої сили, інтенсивності при вимові; посилення артикуляції.

2. (лінгв.) Процес або результат переходу слабкого звука (наприклад, редукованого голосного) у сильний, повноголосний.

3. (перен., рідко) Дія за значенням дієслова «засилювати»; посилення, надання чомусь більшої міці, інтенсивності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |