Значення
-
(лінгв.) Надання звуку або складі більшої сили, інтенсивності при вимові; посилення артикуляції.
-
(лінгв.) Процес або результат переходу слабкого звука (наприклад, редукованого голосного) у сильний, повноголосний.
-
(перен., рідко) Дія за значенням дієслова «засилювати»; посилення, надання чомусь більшої міці, інтенсивності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. засилювання, р. засилювання, д. засилюванню, з. засилювання, о. засилюванням, м. засилюванні, к. засилювання