1. Втрачати рідкий стан, ставати сухим; висихати (про рідину, вологу).
2. Ставати сухим, втрачати свіжість і життєві сили; в’янути, сохнути (про рослини, їх частини).
3. Ставати сухим, твердим, густіти або коагулювати (про кров, гній, смолу тощо).
4. Закриватися, загоюватися, покриваючись сухою кіркою (про рану, виразку).
5. Розм. Дуже хотіти пити; сохнути від спраги.