1. Почати сяяти, раптово загорітися яскравим світлом; заблищати.
2. Перен. Раптово виявити якість, що викликає захоплення; заграти, загорітися (про почуття, талант тощо).
3. Перен. Стати радісним, щасливим, просвітліти (про вираз обличчя, очі).
засяяти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Якщо ж зміст твоєї руки присудиш плотській тліні, [а не божій невидимості], тоді будеш старим міхом, надутим безоднею непросвіщенних думок доти, поки не зможеш сказати: “Бог, що звелів із пітьми світлу засяяти, засяяв у серцях наших…” А це стане ться при створенні нового неба і землі. “Це я нове творю!”
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |