Словник Української Мови
Буква
1. (книжн.) Охопити, поширитися на якусь територію, сферу або період часу; обійняти собою.
2. (перен.) Досягти певного рівня, ступеня, стану; набути якоїсь сили, інтенсивності.
3. (заст.) Дістати, отримати що-небудь, простягнувши руку; дістатися до чогось.
Приклад 1:
Задалека видно Тернівку, а тернівський костьол, що за торговицею стоїть, звідкіль оком засягти, біліється. Тепер Тернівка — погане місто: доми все соломою криті, десь-то якийсь-то під гонтою, — і як порівняти з другими містами на Поділлю, то вона трохи лучча від Шашови, а села єсть кращі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”