1. (діал.) Засуджувати когось, виносити осуд, критикувати чи докоряти.
2. (діал.) Завдавати комусь страждання, мучити, карати.
засудомити
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Засуджувати когось, виносити осуд, критикувати чи докоряти.
2. (діал.) Завдавати комусь страждання, мучити, карати.
Відсутні