Словник Української Мови
Буква
1. Покривати щось рівним шаром, натягаючи, розстилаючи або насипаючи щось зверху.
2. Покривати собою, затуляти (переважно про явища природи: туман, імла, хмари тощо).
3. (переносне значення) Раптово охоплювати, наповнювати (про почуття, стан, що позбавляє здатності діяти, сприймати).
Приклад 1:
От на ловця звір наскакав!» Велів тут зараз прибирати Світлиці, сіни, двір мести: Клечання по двору саджати, Шпалерів разних нанести І вибивать царськую хату, Либонь, покликав і Амагу, Щоб і вона дала совіт, Як лучче, краще прибирати, Де, як коврами застилати І підбирать до цвіту цвіт. Послав гінця до богомаза, Щоб мальовання накупить І также розного припаса, Щоб що було і їсть, і пить.
— Самчук Улас, “Марія”