Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що застилка — шматок тканини, яким застилають, накривають щось; покривало, накриття.
2. (діал.) Те саме, що застилка — підкладка, прокладка з тканини або іншого матеріалу, що підкладається під щось.
3. (діал., рідк.) Процес дії за значенням дієслова «застилати»; покриття чогось, накривання.
Приклад 1:
Хутко крізь білий застил сніговий не стає нікого видко, тільки багряна мінлива пляма показує, де пожежа. Згодом багряна пляма гасне, і коли сніг рідшає, то видко чорну пожарину, що димує і сичить од вогкості.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Хутко крiзь бiлий застил снiговий не стає нiкого видко, тiльки багряна мiнлива пляма показує, де пожежа. Згодом багряна пляма гасне, i коли снiг рiдшає, то видко чорну пожарину, що димує i сичить од вогкостi.
— Українка Леся, “Лісова пісня”