застикованість

[zɑstɪkoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Застикованість — стан або якість того, що є застикованим, тобто з’єднаним, скріпленим за допомогою стиків (стикування).

  2. Застикованість — у техніці та будівництві: характеристика міцного з’єднання елементів (наприклад, рейок, труб, панелей) у єдину конструкцію шляхом стикування.

  3. Застикованість — переносно: щільний зв’язок, органічна єдність частин чогось, що утворює цілісність (наприклад, застикованість думок у тексті, застикованість логічних ланок у міркуванні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. застикованість, р. застикованості, д. застикованості, з. застикованість, о. застикованістю, м. застикованості, к. застикованосте

Більше записів