застигнутий
[zɑstɪɦnutɪj] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Який перебуває в стані застигання; такий, що втратив текучість або пластичність, перетворився на тверду масу внаслідок охолодження або хімічної реакції.
-
Переносно: такий, що набув незмінного, закріпленого вигляду або виразу; зафіксований, нерухомий (про погляд, посмішку, позу тощо).
-
Переносно: який припинив розвиток, зміни; завмерлий, закостенілий (про явища, процеси, ставлення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. застигнутий, р. застигнутого, д. застигнутому, з. застигнутого, о. застигнутим, м. застигнутім