застигати

[zɑstɪɦɑtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. Втрачати рідкий стан, перетворюватися на тверду масу внаслідок охолодження або хімічних процесів (про рідини, розплави тощо).

  2. Ставати нерухомим, завмирати; втрачати здатність рухатися від сильного холоду, страху, здивування тощо.

  3. Переставати діяти, функціонувати; зупинятися (про механізми, процеси).

  4. Набирати виразності, чіткості; остаточно формуватися (про думки, плани, почуття тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я застигаю, ти застигаєш, він застигає, ми застигаємо, ви застигаєте, вони застигають

Приклади з художньої літератури

  • ці нав’язливі ночі зводять з рахунку
    ці неонові дні застигають у склі
    ти мені завинила півтора поцілунки
    і розпущений вузол смислової петлі
    а польоти без тебе – це тупо прольоти
    і реальність суха як військовий устав
    я лиш дуже приблизно здогадуюсь хто ти
    і не маю на тебе ніяких підстав
    і не маю на тебе ніяких капканів –
    ти проходиш крізь сіті як риба крізь лід
    ти приходиш нізвідки крізь пасма туману
    і зникаєш імлистий лишаючи слід
    ти в мені – наче віра нова наче вірус
    проникаєш усюди без віз і без меж
    я для тебе – таблиця пергамент папірус
    що захочеш напишеш а потім зітреш
    тут без тебе завмерло усе й зупинилось
    тут на тисячі миль глухо пустка і штиль..
    — Юрій Іздрик

Більше записів