застяжка

[zɑstjɑʒkɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Технічний пристрій або механізм, призначений для фіксації, закріплення чи блокування чогось у певному положенні; замок, фіксатор, засув.

  2. Взуттєва застібка, зазвичай у вигляді ремінця з пряжкою, ґудзика або шнурівки, що служить для міцного охоплення та фіксації ноги.

  3. Рідко вживана назва для застібки-блискавки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. застяжка, р. застяжки, д. застяжці, з. застяжку, о. застяжкою, м. застяжці, к. застяжко

Більше записів