Значення
-
(дієслово) Перебувати у стані застою, втрачати рухливість, динаміку розвитку; переставати рухатися або розвиватися.
-
(дієслово, техн.) Викликати застій, зупинку руху (рідини, повітря тощо) у чомусь; призводити до застою.
-
(дієслово, перен.) Тривалий час залишатися без змін, покращень; не розвиватися, не прогресувати (про явища, процеси, суспільні інститути).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я застоюю, ти застоюєш, він застоює, ми застоюємо, ви застоюєте, вони застоюють