Словник Української Мови
Буква
1. (про рідину) Втратити свіжість, прозорість або придатність до вживання через тривале зберігання без руху, перемішування або вентиляції; стати застояним.
2. (перен., про повітря, атмосферу) Стати важким, душним через відсутність провітрювання та циркуляції.
3. (перен., розм., про людину, явище, процес) Втратити рух, розвиток, енергію; перебувати тривалий час у стані бездіяльності, спокою або занепаду.
Приклад 1:
Навчений гірким досвідом, він на дві години раніше з’явився на іспит призначеного дня, щоб застояти чергу, глибоко певний, що сьогодні справа з інститутом буде остаточно розв’язана і він ме цілковите право одвідати Надійку з важливою, хоч і невидною відзнакою студента на своєму френчі. Щоправда, вчорашні враження заступили йому на час кохану постать.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”