застійність

1. Властивість за знач. застійний; стан, коли щось не розвивається, не рухається вперед, перебуває в стані застою.

2. У медицині — порушення нормального перебігу фізіологічних процесів, що виражається в уповільненні або припиненні руху рідин (наприклад, крові, лімфи) в організмі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |