Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що має застібку або застібки для закріплення, застібається.
2. У поєднанні “застібнутий гучномовець”: спеціальний тип вуличного гучномовця, призначений для встановлення на стовпи, опори ліній електропередач або інші вертикальні конструкції, що має характерний металевий хомут (застібку) для кріплення.
Приклад 1:
Невдовзі поруч із ним стоїть жіноче опудало, міцно скріплене мотузками, — обличчя з мішковини, високий тюрбан, застібнутий посередині брошкою, довгі одежі, що спадають до самого долу. Шевальє береться за іншу постать, набиває нижню сорочку соломою звичними рухами, немов м’ясник, що наповнює цупку свинячу кишку мішанкою з каші і крові.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”