Значення
-
Властивість або стан того, що застаріло; моральне, технічне або стилістичне відставання від сучасних вимог, норм або рівня розвитку.
-
Юридичний термін, що означає втрату чинності закону, нормативного акту або договору внаслідок появи нових правових норм або зміни обставин.
-
У лексикографії — характеристика слова, словосполучення або граматичної форми, що вийшли з активної вживаності в сучасній мові.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. застарілість, р. застарілості, д. застарілості, з. застарілість, о. застарілістю, м. застарілості, к. застарілосте