1. Прислівник, що означає спосіб дії, спрямований на усунення тривоги, хвилювання, збудження або на відновлення душевної рівноваги; так, що заспокоює.
2. Уживається для характеристики мови, тону, жесту або поведінки, які мають на меті втихомирити, принести втіху або вселити впевненість.
3. (У переносному значенні) Про щось, що викликає відчуття миру, гармонії, душевного спокою або безпеки.