заспокоююче
[zɑspokojujut͡ʃɛ] Прикметник
Буква:З
Значення
-
Прислівник, що означає спосіб дії, спрямований на усунення тривоги, хвилювання, збудження або на відновлення душевної рівноваги; так, що заспокоює.
-
Уживається для характеристики мови, тону, жесту або поведінки, які мають на меті втихомирити, принести втіху або вселити впевненість.
-
(У переносному значенні) Про щось, що викликає відчуття миру, гармонії, душевного спокою або безпеки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. заспокоююче, р. заспокоюючого, д. заспокоюючому, з. заспокоююче, о. заспокоюючим, м. заспокоюючім