Словник Української Мови
Буква
1. (від власної назви міста Заспано в Мексиці) Про манеру верхової їзди, коли вершник сидить у сідлі, відкинувшись назад із високо піднятими стременами, що характерно для мексиканських чарро (ковбоїв).
2. (переносно) Про спосіб сидіння, положення тіла або манеру поводження, що нагадує таку позу вершника: розслаблено-впевнено, з відкинутою назад верхньою частиною тулуба.
Приклад 1:
Голос Килини (заспано) Та чого там? Пора ж тобі коровицю здоїти, оту молочну, турського заводу, що ти ще за небіжчика придбала.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
А встань, бодай ти вже не встала! Г о л о с К и л и н и (заспано) Та чого там? Пора ж тобi коровицю здоїти, оту молочну, турського заводу, що ти ще за небiжчика придбала. К и л и н а (вже прочумавшись) Я тiї подою, що тут застала, та нацiджу три краплi молока – хунт масла буде… Отже й не змовчить! Хто ж винен, що набiлу в нас не стало? З такою господинею… ой горе! Ну вже й невiсточка! I де взялася на нашу голову? К и л и н а А хто ж велiв до мене засилатися?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 3:
Сiра, нечиста вода пливла лiниво, заспано пiд уранiшнiм туманом… Така холодна, негарна… Далi, далi!.. Зовсiм уже видко, по городу метушаться люди.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”