1. Який перебуває у стані сорому, засоромленості; той, що відчуває сором, збентежений, принижений.
2. Який викликає почуття сорому; ганьблений, ганебний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває у стані сорому, засоромленості; той, що відчуває сором, збентежений, принижений.
2. Який викликає почуття сорому; ганьблений, ганебний.
Приклад 1:
Ет, таке питаєш!.. Чому ж сього не можна запитати?
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
тепер вже сивi, як тая хмара… нi, здається, чорнi чи, може, карi… ти таки дивна! Чи гарна ж я тобi? Хiба я знаю? А хто ж те знає? Ет, таке питаєш!.. Чому ж сього не можна запитати? Он бачиш, там питає дика рожа: “Чи я хороша? ” А ясень їй киває в верховiттi: “Найкраща в свiтi!
— Українка Леся, “Лісова пісня”