Словник Української Мови
Буква
1. Який втратив вологість, сік, став сухим і твердим (про рослини, їх частини, плоди тощо).
2. Який став сухим, затверділим, втратив рідку консистенцію (про рідини, речовини).
3. Який став сухим і зморщеним, втратив живість та еластичність (про частини тіла людини чи тварини).
4. Перен. Який втратив життєві сили, емоційну сповненість, став бездушним, чорствим.
Приклад 1:
Втім, Г. Картер згадував, що на археологів найбільше враження справило не казкове багатство могильного начиння, а засохлий віночок польових квітів, покладений у труну вдовою Тутанхамона: «Серед усієї царської розкоші, державної величі і блиску золота не було нічого красивішого за ці кілька зів’ялих квіточок, які ще зберігали невиразні сліди давніх барв. Вони свідчили про те, наскільки короткі в дійсності тридцять три століття — це всього лише учора і завтра».
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”