Словник Української Мови
Буква
1. Смоктаючи, втягувати рідину або повітря, створюючи розрідження; всмоктувати.
2. Перен. поглинати, вбирати в себе (про великі простори, маси тощо).
3. Техн. Про механізми, пристрої: втягувати, вбирати рідину, газ, пил тощо за рахунок створення області зниженого тиску.
Приклад 1:
То в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати. Я звик волю шанувати.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
То в драговинi цупкiй привик одвiку усе живе засмоктувати. Я звик волю шанувати.
— Українка Леся, “Лісова пісня”