1. Бути гідним чогось (нагороди, покарання, уваги тощо) через свої вчинки, якості або особливості.
2. Бути вартим чогось, мати достатні підстави для чогось (наприклад, довіри, визнання).
Словник Української Мови
Буква
1. Бути гідним чогось (нагороди, покарання, уваги тощо) через свої вчинки, якості або особливості.
2. Бути вартим чогось, мати достатні підстави для чогось (наприклад, довіри, визнання).
Приклад 1:
Чи потрібно добру бути вічним, аби заслуговувати високої оцінки, чи добра слід прагнути, навіть якщо світ невідворотно рухається до загибелі?» І — додам від себе — чи варто вишуковувати есхатологічні ознаки в житті людства, якщо твоє особисте життя однозначно закінчиться, а час твоєї смерті уже більш-менш відомий (можлива похибка — плюс-мінус десять років)? Мабуть, таки не варто.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”