заслуговувати

1. Бути гідним чогось (нагороди, покарання, уваги тощо) через свої вчинки, якості або особливості.

2. Бути вартим чогось, мати достатні підстави для чогось (наприклад, довіри, визнання).

Приклади вживання

Приклад 1:
Чи потрібно добру бути вічним, аби заслуговувати високої оцінки, чи добра слід прагнути, навіть якщо світ невідворотно рухається до загибелі?» І — додам від себе — чи варто вишуковувати есхатологічні ознаки в житті людства, якщо твоє особисте життя однозначно закінчиться, а час твоєї смерті уже більш-менш відомий (можлива похибка — плюс-мінус десять років)? Мабуть, таки не варто.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: дієслово () |