Словник Української Мови
Буква
1. Позитивний результат чи успіх, досягнутий власною працею, стараннями, здібностями, що викликає повагу, визнання або заслуговує нагороди.
2. Вчинок, дія, які мають суспільну цінність і є підставою для нагородження, відзнаки або особливої подяки.
3. (у множині, зазвичай) Сукупність таких результатів, вчинків, що характеризують діяльність або життя людини.
Приклад 1:
Уже сьогодні можна сказати, що заслуга Майдану в новітній українській історії — не будемо боятися таких слів! — неоціненна.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Коли таке станеться чудо, то се буде ваша заслуга, зеленi ниви з шовковим шумом, й твоя, зозуле. Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучiй березi, i змивало мою утому.
— Невідомий автор, “178 Intermezzo Mikhailo Kotsiubinskii”
Приклад 3:
Заслуга Т. Левітта полягає в тому, що він: a дав визначення маркетингу; b визначив основний зміст маркетингової орієнтації; c визначив складові 4Р; d запропонував модель трьох епох.
— Самчук Улас, “Марія”