Словник Української Мови
Буква
1. Закрити когось або щось, поставивши попереду щось інше, щоб захистити від впливу, ураження, погляду тощо.
2. Заступити собою, перекрити доступ чомусь (світлу, повітрю, виду).
3. У військовій справі — вжити заслону для прикриття військ або об’єкта; прикрити, захистити від нападу.
Приклад 1:
Скрайність — це не є вияв розуму, тільки безконтрольної емоції, а я вже не хлопчик, щоб жити фантазіями й дозволити почуттям та ефемерам заслонити здоровий глузд. — Ви в Харкові затримувались остаточно чи спочатку їздили до Уфи, а потім повернулись до Харкова?
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”