1. Який заслаб, став слабким, втратив сили; ослаблений, знесилений.
2. Який має недостатню міцність, міць; кволий, неміцний.
заслаблий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Який заслаб, став слабким, втратив сили; ослаблений, знесилений.
2. Який має недостатню міцність, міць; кволий, неміцний.
Відсутні