1. (розм.) Почати скрипіти, видавати скрипучий звук (про предмети, механізми тощо).
2. (перен., розм.) Виявити незгоду, опір, почати “скрипіти” — робити щось із небажанням, протестувати, сперечатися.
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Почати скрипіти, видавати скрипучий звук (про предмети, механізми тощо).
2. (перен., розм.) Виявити незгоду, опір, почати “скрипіти” — робити щось із небажанням, протестувати, сперечатися.
Відсутні