1. Почати скребти, здійснити дію, що виражається дієсловами “скребти” або “скребтися”.
2. Розм. Швидко піти, поїхати, втекти (часто з відтінком жартівливості або нехтування).
3. Розм. Зібрати, накопичити щось у невеликій кількості, з труднощами.
Словник Української Мови
Буква
1. Почати скребти, здійснити дію, що виражається дієсловами “скребти” або “скребтися”.
2. Розм. Швидко піти, поїхати, втекти (часто з відтінком жартівливості або нехтування).
3. Розм. Зібрати, накопичити щось у невеликій кількості, з труднощами.