Словник Української Мови
Буква
1. Різка зміна напрямку руху, стрибок убік (про тварин, зокрема коней).
2. Переносно: несподівана, різка зміна поглядів, настрою, поведінки або логіки мислення, часто з відтінком дивацтва, капризу або миттєвого захоплення.
3. У розмовній мові: дивацтво, химерна витівка, примха.
Приклад 1:
Він зрозумів, що в цієї симпатичної дівчини є якийсь у голові заскок. На думку Бойка, вона мусила ввічливо попросити його забратися геть, це цілком личило б їй та її оточенню, але ця дівчина, очевидно, мала якусь ориґінальну ідею, що її Бойко в думках назвав «заскоком».
— Тютюнник Григорій, “Вир”