зашийник

[zɑʃɪjnɪk] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Зашийник — частина кінської збруї, ремінь, що проходить від сідла вздовж шиї коня та утримує хомут або сідло від зсування назад.

  2. Зашийник — діалектна назва для нашийника, намиста або коміра у тварин.

  3. Зашийник — застаріла назва частини обладунків (броні), що захищала шию та потилицю воїна.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зашийник, р. зашийника, д. зашийникові, з. зашийник, о. зашийником, м. зашийникові, к. зашийнику

Більше записів