Словник Української Мови
Буква
1. З’єднувати краї тканини, шкіри тощо нитками за допомогою голки, шиттям; пришивати що-небудь, закріплюючи шиттям.
2. Закривати, закріплювати отвір, розріз, рану тощо за допомогою шиття.
3. Розм. Дуже швидко рухатися куди-небудь, їхати, бігти.
4. Жарг. Приховувати, робити непомітними сліди злочину, компрометуючі факти; “закривати” справу.
Приклад 1:
«На волю!» І всіх, кому заповідав оперативник або черговий корпусу вдень зібратись з «вєщами», товариші, ті, що лишалися, напаковували цидулками й допомагали зашивати їх поза рубці, напаковували проханнями щось, десь, комусь — матері, сестрі, дружині — передати, переказати, зайти туди, зайти сюди… І неодмінно не забути!.. Зібрані «з речами» приймали всі прохання (всі!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”