1. (розм.) Почати шваркотіти, видавати швидкі, безладні звуки, наче від швидкого руху або дії; затріщати, зашурчати.
2. (перен., розм.) Почати швидко та багато говорити, часто невиразно або про щось несуттєве; забренькати, забалакати.
зашваркотітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |