1. Почати шуміти, видавати шум, залунати шумом.
2. Розпочати говорити голосно, багато або з хвилюванням; загалкотіти.
3. Розм. Почати інтенсивно або помітно діяти, проявляти активність (про явище, стан тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Почати шуміти, видавати шум, залунати шумом.
2. Розпочати говорити голосно, багато або з хвилюванням; загалкотіти.
3. Розм. Почати інтенсивно або помітно діяти, проявляти активність (про явище, стан тощо).
Приклад 1:
Я знаю, що ти могутніша від мого великого кривдника: звуки твого голосу заставлять зашуміти мою душу всіма переливами пісень всіх пташок з усіх садків весінньої України… Прийди! Хоч ти мене і вдарила, і боялася вже їхати зі мною до села, та я знаю, що ти мені не ворог.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”