Словник Української Мови
Буква
Покритий штрихами, тобто короткими лініями, проведеними з певними інтервалами для передачі кольору, тіні, об’єму тощо (про зображення, ділянку креслення, картини).
У переносному значенні: такий, що має приховані, неочевидні або сумнівні сторони; нецілком ясний, двозначний.
Приклад 1:
— “Може бути, — згодився безтурботно, пустивши проз вуха її наїзд: надто зосереджений був на шкiцевi: — це з одної польської пiсеньки, я колись почув, запам’ятав собi”); низ живота їй цнотливо затуляв розпластаний, густо заштрихований котик — ну, з котиком усе було ясно, котиком був вiн сам (“Ось тут ти й попалась! — зблиснув очима ледь не зловтiшно, почувши, що вона за схiдним гороскопом — Миша: — Тому що я — Кiт!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”