1. Технологічна операція з’єднання деталей (переважно дерев’яних) за допомогою шпунта — виступу на ребрі однієї деталі, що входить у відповідний паз (шпунт) на ребрі іншої деталі.
2. У будівництві та виробництві — процес герметизації або закриття швів, стиків або щілин між конструктивними елементами (наприклад, між дошками обшивки, панелями) шляхом забивання в них спеціальних пласких клинів (шпунтів), рейок або іншого матеріалу.
3. У переносному значенні — дія за значенням дієслова “зашпунтувати”, тобто щільно закрити, запечатати, закупорити щось.