1. Технологічна операція з’єднання деталей (переважно дерев’яних) за допомогою шпунта — виступу на ребрі однієї деталі, що входить у відповідний паз (шпунт) на ребрі іншої.
2. У будівництві та гідротехніці — спосіб зміцнення ґрунту або запобігання фільтрації води шляхом влаштування суцільної стінки з щільно з’єднаних (забитих у ґрунт) паль, колод або шпунтових профілів.